сфера науки

1) General subject: the realm of science

2) Politics: region of science

3) Makarov: realm of science

1) General subject: circle, country, direction, domain, field, hemisphere (знаний и т. п.), orbit, purview (действия), range, reach, realm, region, sphere, territory, way, zone, scope, (деятельности) dimension

2) Naval: territory (науки)

3) Medicine: sphere (шарик или глобулярное тело)

4) Military: scope (деятельности)

5) Engineering: bullet, round

6) Mathematics: area (действия), orb

7) Law: federally impacted archdeacon

8) Accounting: quarter

9) Architecture: territory (деятельности)

10) Geometry: globe

11) Diplomatic term: scope (деятельности, применения и т.п.)

12) Oil: sphere (разделитель партии перекачиваемой продукции), sphere (разделитель партий перекачиваемой продукции)

13) Immunology: bead

14) Advertising: world

15) Business: circuit, quarters, sector

16) Automation: sphere (деятельности)

17) Makarov: ambit (деятельности, применения), area (деятельности), branch (деятельности), circle (о путях небесных светил), country (знаний, идей и т.п.), demesne, direction (деятельности), domain (деятельности, знаний и т.п.), field (исследования, применения), kingdom, territory (знаний, науки), territory (науки, знаний)

* * *

небе́сная сфе́ра — celestial sphere

КАТЕГОРІЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ - універсальні, всезагальні форми історичних - діяльності, мислення та свідомості людей. К.і.н. - поняття полісемантичне; воно може мати своїм змістом: а) основні форми історичної життєдіяльності (спільнота, культура, цивілізація, формація) і роди соціально-історичного буття людей (економіка, соціальна сфера, політика, духовне життя); б) форми історичного мислення, що використовуються людьми "поза спиною їх свідомості"; в) наріжні характеристики історичного пізнання, що осягаються істориками як найзагальніші і фундаментальні поняття історії як науки; г) форми історичної самосвідомості. Категоріальна структура історичного мислення формується на основі соціально-історичної життєдіяльності людей, в ході відтворення та темпоральних глибинних змін явищ життєвого світу і їх взаємозв'язків. Інваріантні форми та співвідношення історичних подій і процесів, багато разів повторюючись в діяльності і стосунках людей, постають як онтологічний вимір категорій і в подальшому поступово закріплюються в свідомості людей вже у вигляді форм історичного мислення. Як форми мислення К.і.н. відображають загальні хронотопічні властивості людського співжиття, структуру, перебіг, ритм і взаємозалежності процесів суспільної динаміки і водночас використовуються (переважно стихійно, в неусвідомленій формі) як способи фіксації повторюваності в історії, виокремлення закономірного, віднесення одиничних, випадкових історичних подій до відповідних детерміністських вузлів перетину мережі загальних і необхідних зв'язків історичного процесу. Пізніше, відповідно до самоідентифікації та самоздійснення того чи того суспільства, культури, народу тощо, К.і.н. поступово усвідомлюються і з синкретичних, узвичаєних способів фіксації й вираження необхідного та всезагального в історії перетворюються на такі пізнавальні засоби, що свідомо формуються і застосовуються. В цьому аспекті історичні категорії виступають як універсали (чи архетипи), що схоплюють у відповідному зрізі історичний процес як цілісність. На цій підставі вони свідомо використовуються вченими як дієві інструменти автентичного осягнення історичної реальності в усій повноті та розмаїтті їх виявів. На відміну від спеціальнонаукових понять різноманітних галузевих історичних дисциплін, К.і.н. на сучасному етапі постають як цілісні духовні утворення, що актуалізують і репрезентують не тільки розсудкові, а й усі інші пізнавальні здатності людини (всю почуттєву сферу, продуктивну та репродуктивну уяву, волю, розум). Отже, К.і.н. спроможні відігравати роль не тільки, а то й не стільки неусвідомлено вживаних форм мислення чи понятійних, абстрактно-розсудкових засобів пізнання в його класичному розумінні (як суб'єкт-об'єктної взаємодії), а й своєрідних екзистенціалів, формування і дія яких засновується значною мірою на переживанні та співпереживанні; на ідіосинкразійній симпатії та "відбірковій спорідненості" (Гете), співчутті й співстражданні; на залученні не лише зовнішнього, а й внутрішнього досвіду; розпредметненні історичного "апріорі" і осягненні історії як конгеніальної людині сукупності існувань інших людей.

1) территория; земля

2) (Territory) amer. территория (административная единица в США, Канаде, Австралии, не имеющая прав штата или провинции)

3) область, сфера (науки и т. п.)

* * *

(n) территория

* * *

* * *

* * *

земля

местность

область

сфера

территория

* * *

1) королівство; держава

2) поет. царство

3) сфера, галузь

* * *

1) королівство; держава

2) пoeт. царство; область, галузь, сфера

3) бoт., зooл. ареал

1. королевство; государство

2. 1) поэт. царство

2) область, сфера

3. бот. зоол. ареал

1) территория

2) ж.-д. участок

3) область, сфера (науки, знаний)